І сказав їм: Запевняю вас: є деякі тут присутні, які не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийде в силі.

А через шість днів узяв Ісус Петра, Якова та Івана і вивів їх самих одних на високу гору. І преобразився перед ними:

і одяг Його став блискучим, дуже білим, як сніг, якого вибільник на землі не може так вибілити.

І з'явився їм Ілля з Мойсеєм, і розмовляли з Ісусом.

І озвався Петро та й каже Ісусові: Учителю, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один – Тобі, один – Мойсеєві й один – Іллі.

Бо не знав, що сказати, тому що були перелякані.

І з'явилася хмара, що огорнула їх, і голос пролунав із хмари: Це Син Мій Улюблений, – Його слухайте!

І зненацька, озирнувшись навколо, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

Коли ж сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, аж поки Син Людський не воскресне з мертвих.

І вони зберегли це слово, міркуючи між собою, що то значить – воскреснути з мертвих.

І запитали Його, кажучи: Чому книжники говорять, що спершу має прийти Ілля?

Він же сказав їм у відповідь: Справді, Ілля, прийшовши спершу, має все відновити. Але як же написано про Сина Людського, що Він має багато постраждати і бути зневаженим?

Та кажу вам, що й Ілля прийшов, і зробили з ним, що хотіли, як про нього написано.

І коли прийшли до учнів, то побачили навколо них багато народу та книжників, які сперечалися з ними.

І відразу ввесь народ, побачивши Його, здивувався, і, підбігаючи, віталися з Ним.

І запитав Він книжників: Про що сперечаєтеся з ними?

І один із народу сказав у відповідь: Учителю, я привів до Тебе свого сина, що має німого духа.

Де тільки його схопить, кидає його об землю, і він пускає піну, скрегоче зубами і ціпеніє. Я говорив Твоїм учням, щоб вигнали його, та не змогли.

Він же у відповідь каже їм: О роде невірний! Доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його до Мене!

І привели його до Нього. І як тільки дух побачив Його, зараз же затряс хлопця, і той, упавши на землю, качався, пускаючи піну.

І запитав Він його батька: Як давно це сталося з ним? Той сказав: З дитинства.

І часто кидав його у вогонь і у воду, щоб погубити його. Але якщо можеш щось зробити, змилуйся над нами і допоможи нам!

Ісус же сказав йому: Якщо можеш повірити, – усе можливе тому, хто вірить!

І відразу батько хлопця вигукнув зі сльозами: Вірю, Господи! Допоможи моєму невір'ю!

Ісус же, бачачи, що збігається народ, заборонив духові нечистому, кажучи йому: Німий і глухий духу, наказую тобі: вийди з нього і більше не входь у нього!

І, закричавши та сильно стрясши його, вийшов; і він став, немов мертвий, так що багато хто говорив, що він помер.

Але Ісус, узявши його за руку, підвів його; і він устав.

І коли Він увійшов до дому, учні питали Його на самоті: Чому ми не могли його вигнати?

І сказав їм: Цей рід нічим не може вийти, тільки молитвою [і постом].

І, вийшовши звідти, проходили через Галилею; і Він не хотів, щоб хто довідався.

Бо навчав Своїх учнів і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людські, і вб'ють Його, але після того, як Його вб'ють, на третій день Він воскресне.

Вони ж не розуміли цього слова, а спитати Його боялися.

І прийшли до Капернаума. А як був у домі, запитав їх: Про що ви міркували в дорозі?

Вони ж мовчали, бо сперечалися між собою в дорозі про те, хто більший.

І, сівши, Він покликав дванадцятьох та й каже їм: Якщо хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і всім слугою.

І, взявши дитину, поставив її серед них, і, обнявши її, сказав їм:

Хто прийме одне з таких дітей в Моє Ім'я, той Мене приймає. А хто Мене приймає, той не Мене приймає, а Того, Хто послав Мене.

Іван сказав Йому: Учителю! Ми бачили одного чоловіка, який Твоїм Іменем виганяв бісів, але не ходить за нами; і заборонили йому, бо він не ходить за нами.

Ісус же сказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, хто, творячи чудо Моїм Іменем, міг би незабаром лихословити Мене.

Бо хто не проти нас, той за нас.

І хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє, тому що ви – Христові, запевняю вас, що не втратить своєї нагороди.

А хто спокусить одного з цих малих, які вірують у Мене, то краще було б йому, якби повісили йому на шию млинове жорно та й кинули його в море.

І коли спокушає тебе рука твоя, відітни її: краще тобі увійти до життя калікою, ніж з двома руками піти до геєни, у вогонь невгасимий,

[де черв'як їхній не вмирає і вогонь не згасає].

І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі увійти до життя кривим, ніж з двома ногами бути вкиненим до геєни, [у вогонь невгасимий,

де черв'як їхній не вмирає і вогонь не згасає].

І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі однооким увійти в Царство Боже, ніж з двома очима бути вкиненим до геєни вогненної,

де черв'як їхній не вмирає і вогонь не згасає.

Бо кожен вогнем посолиться, [і всяка жертва сіллю посолиться].

Сіль – добра річ. Але коли сіль несолоною стане, чим її приправите? Майте сіль у собі і мир майте між собою!