І, вставши звідти, приходить у околиці Юдеї по той бік Йордану. І знову сходиться до Нього народ, і Він, за Своїм звичаєм, знову навчав їх.

І підійшли фарисеї та й запитали Його, спокушаючи: Чи дозволено чоловікові розлучатися з дружиною?

Він же сказав їм у відповідь: Що заповів вам Мойсей?

Вони сказали: Мойсей дозволив написати розвідного листа та й відпустити.

Ісус же промовив до них: Через ваше жорстокосердя він написав вам цю заповідь.

Але від початку творіння Бог створив їх чоловіком і жінкою.

Через це залишить чоловік свого батька та матір [і пристане до своєї дружини],

і будуть обоє одним тілом, тому вже не двоє, але одне тіло.

Отже, що Бог з'єднав, людина нехай не розлучає!

А вдома учні знову запитали Його про це.

І Він каже їм: Хто розлучиться зі своєю дружиною та одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

І коли жінка розлучиться зі своїм чоловіком та вийде заміж за іншого, чинить перелюб.

І приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них, учні ж забороняли тим, що приносили.

Побачивши це, Ісус обурився і сказав їм: Пустіть дітей приходити до Мене і не бороніть їм, бо таких є Царство Боже!

Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього.

І, обнявши їх, поклав руки на них і благословив їх.

І коли вирушав Він у дорогу, прибіг один, упав перед Ним на коліна і запитав Його: Учителю Благий! Що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?

Ісус же сказав йому: Чому називаєш Мене Благим? Ніхто не благий, тільки Один Бог.

Знаєш заповіді: не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, не кривдь, шануй свого батька та матір.

Він же сказав Йому у відповідь: Учителю, все це я зберіг змолоду.

Ісус же, поглянувши на нього, полюбив його і сказав йому: Одного тобі бракує: іди, продай усе, що маєш, і роздай убогим, і матимеш скарб на небі; та приходь, візьми хрест і йди за Мною.

Він же, засмутившись від цього слова, відійшов зажурений, бо мав великі маєтки.

І поглянувши довкола, Ісус каже Своїм учням: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

Учні ж дивувалися від слів Його. А Ісус знову каже їм у відповідь: Діти! Як важко тим, що надіються на багатство, увійти в Царство Боже!

Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже!

Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: Хто ж тоді може спастися?

Поглянув на них Ісус та й каже: Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе.

Тут Петро почав говорити Йому: Ось ми залишили все й пішли за Тобою.

Ісус промовив: Запевняю вас: немає нікого, хто залишив би дім, або братів, або сестер, або матір, або батька, [або дружину], або дітей, чи поля – заради Мене й заради Євангелії –

і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час, в умовах переслідувань, – і домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і поля, а в майбутньому віці – вічне життя!

Багато перших стануть останніми, а останні – першими.

Вони ж були в дорозі, прямуючи до Єрусалима. Попереду йшов Ісус. А учні, йдучи слідом, були дуже здивовані та охоплені страхом. Покликавши знову дванадцятьох, Він почав їм говорити про те, що має з Ним статися:

Ось ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам, і засудять Його на смерть, і видадуть язичникам;

і будуть глумитися з Нього, і оплюють Його, і бичуватимуть Його, і вб'ють, а через три дні Він воскресне.

Підійшли до Нього Яків та Іван – Зеведеєві сини, і сказали Йому: Учителю, хочемо, щоб Ти нам зробив те, про що попросимо Тебе.

Він сказав їм: А що ви хочете, щоб Я зробив для вас?

Вони ж сказали Йому: Зроби нам так, щоб ми – один праворуч Тебе, а інший ліворуч – сиділи в славі Твоїй.

Ісус же сказав їм: Ви не знаєте, чого просите. Чи можете ви пити ту чашу, котру Я п'ю, і хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся?

Вони сказали Йому: Можемо! Ісус же відповів їм: Чашу, котру Я п'ю, ви будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хрещені.

Але щоб сісти праворуч Мене чи ліворуч, – давати не Мені, це тим, кому приготовлено.

Коли це почули десятеро учнів, то обурилися на Якова й Івана.

А Ісус, покликавши їх, каже їм: Ви знаєте, що ті, кого вважають володарями народів, панують над ними, а їхні вельможі гноблять їх.

Але не так буде між вами: якщо хтось між вами хоче бути великим, нехай буде вам слугою.

І якщо хтось між вами хоче бути першим, нехай буде для всіх рабом.

Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за багатьох!

І прийшли вони в Єрихон. А коли Він зі Своїми учнями і великим натовпом виходив з Єрихона, то син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.

Почувши, що це Ісус Назарянин, він почав кричати, гукаючи: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся наді мною!

І багато погрожували йому, щоби замовк. Та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!

А Ісус, зупинившись, сказав: Покличте його! Вони закликали сліпця і сказали йому: Кріпися, вставай, Він кличе тебе!

Той скинув свого плаща, підскочив і прийшов до Ісуса.

І у відповідь Ісус промовив до нього: Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе? Сліпий відказав Йому: Учителю, щоб я прозрів!

Ісус же сказав йому: Іди, віра твоя спасла тебе! І він відразу прозрів і пішов дорогою за Ним.