ПСАЛОМ 136
Капелан: перша частина рядка.
Всі: друга частина рядка
Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
бо навіки Його милосе́рдя!
Дя́куйте Богу богі ́в,
бо навіки Його милосе́рдя!
Дя́куйте Влади́ці влади́к,
бо навіки Його милосе́рдя!
Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є,
бо навіки Його милосе́рдя!
Хто розумом небо вчинив,
бо навіки Його милосе́рдя!
Хто землю простя́г над водою,
бо навіки Його милосе́рдя!
Хто світи́ла великі вчинив,
бо навіки Його милосе́рдя!
сонце, щоб вдень панува́ло воно,
бо навіки Його милосе́рдя!
місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі,
бо навіки Його милосе́рдя!
Хто Єгипет побив був у їхніх перворі ́дних,
бо навіки Його милосе́рдя!
і Ізраїля вивів з-між них,
бо навіки Його милосе́рдя!
рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим,
бо навіки Його милосе́рдя!
Хто море Червоне розтя́в на части́ни,
бо навіки Його милосе́рдя!
і серед нього Ізраїля перепрова́див,
бо навіки Його милосе́рдя!
і фараона та ві ́йсько його вкинув у море Червоне,
бо навіки Його милосе́рдя!
Хто провадив наро́д Свій в пустині,
бо навіки Його милосе́рдя!
Хто великих царів повбива́в,
бо навіки Його милосе́рдя!
і поту́жних царів переби́в,
бо навіки Його милосе́рдя!
Сиго́на, царя аморе́ян,
бо навіки Його милосе́рдя!
і О́ґа, Баша́ну царя,
бо навіки Його милосе́рдя!
і Хто землю їхню дав на спа́дщину,
бо навіки Його милосе́рдя!
на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові,
бо навіки Його милосе́рдя!
Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім,
бо навіки Його милосе́рдя!
і від ворогів наших ви́зволив нас,
бо навіки Його милосе́рдя!
Хто кожному тілові хліба дає,
бо навіки Його милосе́рдя!
Дя́куйте Богу небесному,
бо навіки Його милосе́рдя!